Київський центр ОКР

+380678364590
м. Київ, пров. Госпітальний, 1А

UA RU

ПТСР (F43.1 / 6B40, 6B41) — симптоми, діагностика та лікування

ПТСР успішно лікується. Згідно з дослідженнями, травмофокусовані методи психотерапії — Пролонгована Експозиційна Терапія (PE), Терапія Когнітивної Обробки (CPT) та Письмова Експозиційна Терапія (WET) — демонструють ефективність 70–90% у цивільних та близько 50% у військовослужбовців і ветеранів [1–7]. Через шість років після лікування 83% пацієнтів зберігають ремісію [1].

Визначення ПТСР

В МКХ-10 було одне визначення ПТСР і кодувався він F43.1 [8], а в МКХ-11 відбулось розділення на ПТСР, з кодом 6B40 [9], та Ускладнений ПТСР, який кодується 6B41 [10].

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР / F43.1 / 6B40) – це розлад, який може розвинутись в результаті впливу надзвичайно загрозливої або жахливої події чи серії подій, та характеризується наступними ознаками: 1) повторне переживання травматичної події; 2) уникнення нагадувань про подію; 3) постійне сприйняття підвищеної загрози в поточний момент; ці симптоми зберігаються принаймні кілька тижнів і призводять до значного погіршення у важливих сферах функціонування (особиста, сімейна, соціальна, освітня, професійна та ін.).

Комплексний Посттравматичний стресовий розлад (Ускладнений ПТСР / 6B41) – це Посттравматичний стресовий розлад, який включає всі його симптоми та ускладнений: 1) проблемами в регуляції афекту; 2) відчуттями приниженості, нікчемності, що супроводжується соромом, провиною, пов’язаними з травматичною ситуацією; 3) труднощами у підтримці стосунків та у відчутті близькості з іншими.

Причини ПТСР та Ускладненого Посттравматичного стресового розладу

Причини Посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та Комплексного Посттравматичного стресового розладу (Ускладненого ПТСР) загалом є загальними для обох розладів – це вплив події чи ситуації (короткочасної чи тривалої) надзвичайно загрозливого чи жахливого характеру.

Загальні причини

Загальні причини Посттравматичного стресового розладу та Ускладненого ПТСР включають події, але не обмежуються ними, які людина безпосередньо переживала (була учасником подій) або була свідком. Наприклад:

• Катастрофи природного або техногенного характеру
• Бойові дії
• Нещасні випадки
• Тортури / катування
• Сексуальне насильство
• Тероризм
• Напад / побиття
• Захворювання, що загрожує життю (наприклад серцевий напад…)
• Коли ви дізнались про раптову або насильницьку смерть близької людини

Більш характерні причини Комплексного ПТСР

Причини Комплексного (Ускладненого) Посттравматичного стресового розладу є найчастіше, але не обмежуються ними, тривалі або повторювані події, від яких важко або неможливо втекти. Наприклад:

• Тортури
• Концентраційні табори
• Рабство
• Геноцид та інші форми організованого насильства
• Тривале домашнє насильство
• Повторюване сексуальне або фізичне насильство в дитинстві

Симптоми Посттравматичного стресового розладу (6B40) та Ускладненого ПТСР (6B41), згідно МКХ-11

Загальні симптоми

Загальні симптоми Посттравматичного стресового розладу та Комплексного ПТСР розвиваються щонайменше кілька тижнів після травматичної події або ситуації та складаються з трьох основних елементів ПТСР: 1) Повторне переживання травматичної події; 2) Навмисне уникнення нагадувань; 3) Постійне сприйняття підвищеної загрози в поточний момент.

Повторне переживання травматичної події – це переживання травматичної події, не просто як спогади, а таким чином наче вона відбувається (повторюється) тут і зараз. Зазвичай це відбувається у формі:

• Яскраві нав’язливі спогади або образи
• Спогади варіюються від легких до серйозних (Легкі – тимчасове відчуття повторення події в теперішньому, Серйозні – повна втрата усвідомлення поточної ситуації / оточення)
• Повторювані сни чи кошмари, що тематично пов’язані з травматичною подією
• Страх та / або жах
• Сильні фізичні відчуття, ось деякі з них, але не обов’язково щоб вони відчувались одночасно (Пришвидшені серцебиття та / або дихання, Приливи жару та / або холоду, Збільшене потовиділення, Запаморочення, Нудота та / або блювання, Більш часті поклики до туалету, Ком в горлі)
• Відчуття пригніченості та / або занурення в ті самі емоції по інтенсивності, які були пережиті під час травматичної події

Навмисне уникнення нагадувань, які можуть призвести до повторного переживання травматичної події, відбувається у формах:

• Внутрішнє уникнення (Активне уникнення думок та спогадів, що пов’язані з подіями)
• Зовнішнє уникнення (Людей, Розмов, Місць, Ситуацій, Діяльності)

В крайніх випадках людина може змінити своє оточення (наприклад змінити роботу, коло спілкування або переїхати в інше місто) щоб уникнути нагадувань.

Постійне сприйняття підвищеної загрози в поточний момент може проявлятись як:

• Підвищена настороженість
• Посилена реакція переляку на різні подразники (наприклад несподівані звуки)
• Постійний захист себе від небезпеки
• Відчуття що вони або інші близькі знаходяться під безпосередньою загрозою в конкретних ситуаціях або в загальному плані
• Розвиток нової поведінки, спрямованої на забезпечення безпеки (наприклад: не сидіти спиною до дверей, багаторазово перевіряти дзеркало заднього виду в транспортному засобі)

Погіршення функціонування

Всі ці симптоми призводять до значного погіршення особистої, сімейної, соціальної, освітньої, професійної та інших важливих сфер функціонування. Якщо функціонування підтримується, то лише завдяки значним додатковим зусиллям.

Додаткові обов’язкові симптоми Ускладненого (Комплексного) ПТСР / 6B41

Додатковими обов’язковими симптомами Ускладненого Посттравматичного стресового розладу є наступні:

Серйозні та поширені проблеми в регуляції афекту:

• Підвищена емоційна реакція на незначні стресори;
• Спалахи насильства;
• Безрозсудна або само деструктивна поведінка;
• Дисоціативні симптоми під час стресу;
• Емоційне заціпеніння, зокрема нездатність відчувати задоволення чи позитивні емоції.

Стійке переконання про себе як про приниженого, переможеного або нікчемного, що супроводжується пов’язаним зі стресором:

• глибоким і всепроникаючим почуттям сорому
• почуття провини або невдачі (Наприклад, людина може відчувати провину за те, що не втекла від несприятливих обставин або піддалася їм, або не змогла запобігти стражданням інших.)

Постійні труднощі у підтримці стосунків і відчутті близькості з іншими.

• Людина може постійно уникати стосунків і соціальної активності в цілому, висміювати або мало цікавитися ними.
• Крім того, іноді можуть виникати інтенсивні стосунки, але людині важко їх підтримувати.

Додаткові клінічні характеристики

Також можуть включати загальну дисфорію, дисоціативні симптоми, соматичні скарги, суїцидальні думки та поведінку, надмірне вживання алкоголю чи психоактивних речовин (наркотиків), симптоми депресії, тривоги, паніки, нав’язливі ідеї та компульсії, соматичні скарги та психотичні симптоми.

Особливості симптомів ПТСР у дітей

Діти та підлітки є більш уразливими до розвитку як Посттравматичного стресового розладу так і Комплексного (Ускладненого) ПТСР. Розвиток когнітивних здібностей і обмеження вербальних здібностей для самооцінки у маленьких дітей (наприклад, віком менше 6 років) ускладнює оцінку наявності 3х основних елементів ПТСР.

Ознаки основних симптомів у дітей молодшого віку: повторення ігор або малюнків пов’язаних із травмою; лякаючі сни без чіткого змісту або нічні жахи; нехарактерна імпульсивність. Діти не обов’язково будуть виглядати засмученими коли будуть говорити про свої травматичні спогади або відтворювати. Інші менш специфічні для травми прояви: загальмована та / або розгальмована поведінка. Надмірна настороженість може мати вигляд: більш часті та інтенсивні істерики; тривога розлуки; регрес у навичках (наприклад вербальні навички, відвідування туалету та ін.); перебільшені вікові страхи або надмірний плач. Уникання може мати вигляд: новий початок дії; захисні або рятувальні стратегії; обмеження дослідження або небажання брати участь у новій діяльності; надмірний пошук запевнення у значущого дорослого.

Діти та підлітки можуть більш неохоче, ніж дорослі, повідомляти про свою реакцію на травмуючі події. Можуть заперечувати почуття страждання чи жаху, пов’язані з повторним переживанням, або повідомляти про відсутність афекту чи інші типи сильних або непереборних емоцій як частину повторного переживання, які можуть не викликати занепокоєння.

У підлітковому віці може проявитись небажання використовувати можливості для розвитку (наприклад, отримати автономію від опікунів) як ознака психосоціальних порушень. Самоушкодження або ризикована поведінка (наприклад, вживання психоактивних речовин або незахищений секс) частіше трапляються серед підлітків і дорослих з Посттравматичним стресовим розладом або Ускладненим ПТСР.

Додаткові особливості симптомів у дітей з Ускладненим ПТСР

Включають в себе особливості симптомів ПТСР у дітей. А також. Частіше демонструють когнітивні труднощі (наприклад проблеми з увагою, плануванням, організацією), які, у свою чергу, можуть заважати навчальній та професійній діяльності.

Проблеми регуляції афектів і постійні труднощі у підтримці стосунків можуть проявлятися як: регресія; необачна або агресивна поведінка по відношенню до себе чи інших; труднощі у стосунках з однолітками; дисоціація; уникнення емоційних ситуацій, включаючи позитивні.

Діти та підлітки з Комплексним Посттравматичним стресовим розладом часто повідомляють про симптоми: депресії; розладів харчової поведінки та харчування; розладів сну; дефіциту уваги з гіперактивністю; дисоціативного розладу поведінки; тривожного розладу розлуки.

Лікування ПТСР та Комплексного Посттравматичного стресового розладу (F43.1, 6B40, 6B41)

Розглянемо психотерапевтичні методи лікування ПТСР, адже при порівнянні з медикаментами вони продемонстрували вищу ефективність. Як показують різноманітні дослідження є багато психотерапевтичних доведених методів з високою ефективністю, яка сягає близько 70-90% у цивільних та близько 50% у активних військовослужбовців та ветеранів. Згідно з VA/DoD Clinical Practice Guidelines Management of Posttraumatic Stress Disorder and Acute Stress Disorder 2023 опублікованими VA / U.S. Department of Veterans Affairs виділяють найбільш ефективні методи психотерапії для ПТСР, серед яких:

Пролонгована (Тривала) Екпозиційна Терапія (ПЕ / ТЕ) (eng. Prolonged Exposure Therapy / PE)

Тривала Ескозиційна Психотерапія (ТЕ) – це психотерапія, орієнтована на травму, яка працює через вплив та звикання до стимулів, що викликають страх; використовується для лікування посттравматичних стресових розладів у пацієнтів із ускладненими проявами, включно з такими супутніми захворюваннями, як розлади, пов’язані із вживанням психоактивних речовин.

Деякі наукові підтвердження: Довгострокове спостереження серед жінок які пережили сексуальне насилля [1] підтверджує ефективність ПЕ: 83% пацієнтів, більше не відповідають діагностичним критеріям через шість років після початкового лікування. Лікування посттравматичного стресового розладу, пов’язаного з бойовими діями (ПТСР), 65% з яких були активними військовослужбовцями, [2] показало клінічно значуще зменшення симптомів ПТСР у понад 60 відсотків пацієнтів і тривалу ремісію діагнозу у понад 50 відсотків після трьох тижнів амбулаторної Тривалої Експозиційної психотерапії (ТЕ).

Терапія Когнітивної Обробки (ТКО) або Когнітивно Процесуальна Терапія (eng. Cognitive Processing Therapy / CPT)

Терапія Когнітивної Обробки (ТКО, eng. Cognitive Processing Therapy / CPT) – це психотерапія, яка заключається у виявленні точок застрягання пацієнта та використовуючи Когнітивну Реструктуризацію допомогти йому прийти до більш точної та збалансованої інтерпретації подій.

Деякі наукові підтвердження: Спершу протокол ТКО (CPT) мав тривалість 12 сеансів, проте виявилось, що припинення терапії на основі прогресу пацієнта дало кращі результати, ніж використання певної кількості сеансів [3] — наприкінці дослідження 92% учасників, які приймали ТКО змінної тривалості, позбавились від ПТСР. Когнітивно Процесуальна Терапія (ТКО) для лікування ПТСР у діючих військовослужбовців індивідуально та в груповому форматі продемонструвала ефективність у 49% та 37% відповідно [4]. Дослідження ТКО у ветеранів порівнювало індивідуальне лікування та онлайн (відео телеконференція) не знайшло статистично значимих відмінностей у результатах [5].

Письмова Експозиційна Терапія (ПЕТ) (eng. Written Exposure Therapy / WET)

Письмова Експозиційна терапія (ПЕТ) – це психотерапія, яка полягає у написанні розповіді про травму дотримуючись інструкцій психотерапевта, зазвичай складається з 5 сеансів, без домашнього завдання між ними.

Деякі наукові підтвердження: Письмова Експозиційна Терапія (ПЕТ) не поступається в ефективності Терапії Когнітивної Обробки (ТКО / Когнітивно Процесуальній Терапії) та має менший відсоток відсіву [6], дослідження включало цивільних та військовий персонал. Дослідження ПЕТ порівняно з ТКО (CPT) серед діючих військовослужбовців теж показало подібні результати лікування та менший відсів [7].

Часті запитання про ПТСР

Що таке ПТСР?

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це розлад, який може розвинутись після впливу надзвичайно загрозливої або жахливої події. Характеризується трьома основними групами симптомів: повторне переживання травми, уникнення нагадувань та постійне відчуття підвищеної загрози. Кодується як F43.1 (МКХ-10) та 6B40 (МКХ-11).

Чим відрізняється Комплексний ПТСР від звичайного ПТСР?

Комплексний (Ускладнений) ПТСР (6B41) включає всі симптоми звичайного ПТСР, а також: серйозні проблеми в регуляції афекту, стійке переконання про себе як про приниженого або нікчемного, та постійні труднощі у підтримці стосунків. Частіше розвивається після тривалих або повторюваних травм.

Які методи лікування ПТСР найбільш ефективні?

Згідно з VA/DoD Clinical Practice Guidelines 2023, найбільш ефективними є травмофокусовані методи: Пролонгована Експозиційна Терапія (PE), Терапія Когнітивної Обробки (CPT) та Письмова Експозиційна Терапія (WET). Ефективність сягає 70–90% у цивільних та близько 50% у військовослужбовців [1–7].

Що означає діагноз F43.1?

F43.1 — це код Посттравматичного стресового розладу (ПТСР) за МКХ-10. В МКХ-11 ПТСР розділено на два діагнози: 6B40 (ПТСР) та 6B41 (Комплексний ПТСР). Діагноз встановлюється на основі наявності характерних симптомів, що зберігаються щонайменше кілька тижнів після травматичної події.

Що означає F43.1 для ВЛК та придатності до військової служби?

F43.1 — діагноз Посттравматичного стресового розладу, який враховується при проходженні ВЛК (військово-лікарської комісії) для визначення придатності до військової служби. Наявність цього діагнозу може впливати на категорію придатності залежно від тяжкості розладу та ефективності лікування.

Скільки триває лікування ПТСР?

Тривалість залежить від методу: Письмова Експозиційна Терапія (WET) — зазвичай 5 сеансів, Терапія Когнітивної Обробки (CPT) — від 12 сеансів, Пролонгована Експозиція (PE) — від 8 до 15 сеансів. Дослідження показують, що припинення терапії на основі прогресу пацієнта може давати кращі результати [3].

Чи може ПТСР розвинутись у дітей?

Так, діти та підлітки є більш уразливими до розвитку ПТСР. У дітей молодшого віку симптоми можуть проявлятися через повторення ігор, пов'язаних з травмою, лякаючі сни, нехарактерну імпульсивність, тривогу розлуки та регрес у навичках. Діти можуть неохоче повідомляти про свої переживання.

Які причини викликають ПТСР?

ПТСР може розвинутись після впливу подій надзвичайно загрозливого характеру: бойові дії, катастрофи, сексуальне насильство, нещасні випадки, тортури, тероризм. Комплексний ПТСР частіше пов'язаний з тривалими або повторюваними травмами — домашнє насильство, концентраційні табори, повторюване насильство в дитинстві.

Джерела:

1. Resick, P. A., Williams, L. F., Suvak, M. K., Monson, C. M., & Gradus, J. L. (2012). Long-term outcomes of cognitive–behavioral treatments for posttraumatic stress disorder among female rape survivors. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 80(2), 201–210. doi:10.1037/a0026602 APA
2. Peterson AL, Blount TH, Foa EB, et al. Massed vs Intensive Outpatient Prolonged Exposure for Combat-Related Posttraumatic Stress Disorder: A Randomized Clinical Trial. JAMA Netw Open. 2023;6(1):e2249422. doi:10.1001/jamanetworkopen.2022.49422 JAMA
3. Galovski, T. E., Blain, L. M., Mott, J. M., Elwood, L., & Houle, T. (2012). Manualized therapy for PTSD: Flexing the structure of Cognitive Processing Therapy. Journal of Consulting and Clinical Psychology, 80(6), 968–981. doi:10.1037/a0030600 APA
4. Resick PA, Wachen JS, Dondanville KA, et al. Effect of Group vs Individual Cognitive Processing Therapy in Active-Duty Military Seeking Treatment for Posttraumatic Stress Disorder: A Randomized Clinical Trial. JAMA Psychiatry. 2017;74(1):28–36. doi:10.1001/jamapsychiatry.2016.2729 JAMA Psychiatry
5. Craig S. Rosen, PhD; B. Christopher Frueh, PhD; Leslie A. Morland, PsyD; Margaret-Anne Mackintosh, PhD; Carolyn J. Greene, PhD; Kathleen M. Chard, PhD; Patricia Resick, PhD. Cognitive Processing Therapy for posttraumatic stress disorder delivered to rural Veterans via telemental health: A randomized noninferiority clinical trial. J Clin Psychiatry 2014;75(5):470-476. doi:10.4088/JCP.13m08842 Psychiatrist
6. Sloan DM, Marx BP, Lee DJ, Resick PA. A Brief Exposure-Based Treatment vs Cognitive Processing Therapy for Posttraumatic Stress Disorder: A Randomized Noninferiority Clinical Trial. JAMA Psychiatry. 2018;75(3):233–239. doi:10.1001/jamapsychiatry.2017.4249 JAMA Psychiatry
7. Sloan DM, Marx BP, Resick PA, et al. Effect of Written Exposure Therapy vs Cognitive Processing Therapy on Increasing Treatment Efficiency Among Military Service Members With Posttraumatic Stress Disorder: A Randomized Noninferiority Trial. JAMA Netw Open. 2022;5(1):e2140911. doi:10.1001/jamanetworkopen.2021.40911 JAMA
8. F43.1 Post-traumatic stress disorder. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems 10th Revision, ICD-10 Version:2019. https://icd.who.int/browse10/2019/en#/F43.1
9. World Health Organization. ICD-11: 6B40 Post traumatic stress disorder. WHO (Foundation: id.who.int)
10. World Health Organization. ICD-11: 6B41 Complex post traumatic stress disorder. WHO (Foundation: id.who.int)
11. VA / U.S. Department of Veterans Affairs: VA/DoD Clinical Practice Guidelines Management of Posttraumatic Stress Disorder and Acute Stress Disorder 2023

Автор статті

Віталій Мамітько
Клінічний психолог - психотерапевт
гіпнолог - гіпнотерапевт

Останнє редагування: 2026-03-28

Медичний рецензент:
Стовбург Я.В., лікар-психіатр вищої категорії

Остання медична перевірка: 2026-03-28